Dobri-porady.pp.ua
Поради для маленьких і великих

Список, який врятував мій шлюб

Історія жінки, яка перестала сердитися і змінила своє життя на краще.

AdMe.ru рекомендує прочитати цю статтю всім, кому здається, що проблеми в шлюбі вирішуються тільки розлученням.

— Я відтягувала цей момент до останнього, але ось цей день настав. День, коли мій чоловік Білл пішов на роботу, а я зібрала речі, взяла свого дворічного сина і ми пішли з дому до моїх батьків. Мама зустріла мене і сказала, що вони з батьком не кинуть мене і допоможуть у всьому.

«Але до того, як ти остаточно втечеш від чоловіка, — сказала мама, — виконай одну мою просьбу». Вона поклала переді мною аркуш паперу, провела вертикальну лінію посередині і попросила у першій колонці скласти список речей, які дратують мене в Біллі настільки, що з ним неможливо жити. Я вирішила, що вона попросить у другій колонці написати список його позитивних якостей, і вже точно знала, що він буде значно коротшим.

Загалом, я знала, що написати у першій колонці:

  • Білл вічно розкидає свої речі.
  • Ніколи не повідомляє, куди він пішов.
  • За столом гамірно сякається і веде себе непристойно.
  • Ніколи не робить мені хороших подарунків.
  • Він неохайний і скупий в грошах.
  • Ніколи не допомагає по дому.
  • Вічно мовчить і не спілкується зі мною.
  • Цей список тривав довго, і місце на сторінці закінчилося. Тепер у мене був незаперечний доказ, що жодна жінка не буде жити з таким монстром.

    C самовдоволеною посмішкою я сказала мамі: «В іншій колонці треба описати його позитивні якості, так?» Але мама сказала, що і без того знає його сильні сторони. І попросила мене описати мою реакцію на кожен з його недоліків. Навпроти кожного пункту — що я зробила у відповідь на таку поведінку.

    Ось це було вже складніше, я ніяк не очікувала, що мова піде про мене. Але я знала, що мама не відстане від мене, поки я не виконаю цю частину завдання. Так що я почала писати.

    Що ж я робила у відповідь?

  • Злилася.
  • Кричала і плакала.
  • Мені було соромно перебувати поруч з ним.
  • Я будувала з себе мученицю.
  • Я б хотіла вийти заміж за кого-небудь іншого.
  • Я вважала, що гідна більшого.
  • І, взагалі, він мене недостойний.
  • І цей список теж був нескінченним. Тоді мама взяла аркуш паперу і розрізала його навпіл прямо по цій лінії. Вона взяла частину зі списком недоліків Білла, порвала і викинула у відро для сміття, а мені вручила частину зі списком про мене, сказавши: «Ось, візьми цей список додому і подумай над цим сьогодні. Нехай дитина залишиться у нас. А потім приходь, і якщо ти твердо вирішиш піти від Білла, ми з татом допоможемо тобі в усьому».

    Я повернулася додому і подивилася на свій список. Без першої частини з вадами Білла він виглядав страшно. Я бачила відображення свого жахливого поведінки і деструктивних вчинків і тільки тоді зрозуміла, як нерозумно я себе вела все це час. Потім я подумала про тих якостях, які дратували мене в чоловіка. І я зрозуміла, що там не було рівним рахунком нічого страшного і непростимої. Я була така сердита, що навіть не помічала, як мені пощастило з чоловіком, — це був хороший, не ідеальний, але хороший, людина.

    Я повернулася до батьків. Вражаюче, наскільки по-іншому я тепер ставилася до ситуації. Тепер я відчувала спокій і подяку. П'ять років тому я обіцяла бути з ним у хворобі й здоров'ї — і я жахнулася того, наскільки просто була готова круто змінити своє життя і мало не залишила дитину без батька лише з-за дрібниць і хвилинного роздратування. І коли Білл прийшов з роботи, ми з сином вже чекали його.

    І я б хотіла сказати, що Білл змінився. Але ні, він не змінився. Він як і раніше робив все те, що так мене дратувало. Але я поміняла своє ставлення до його вчинків. І я донині вдячна своїй мамі, яка своєю мудрою порадою врятувала наш шлюб. Коли Біллу виповнилося 49 років, йому поставили діагноз «хвороба Альцгеймера», йому довелося піти з роботи викладача і я доглядала за своїм коханим чоловіком. І коли мій син запитав: «Мама, що ми будемо робити, коли тато вже не зможе нас згадати?», — я відповіла: «Це ми запам'ятаємо його, запам'ятаємо його улюбленим батьком і чоловіком і згадаємо все, чого він навчив нас, і як він любив нас».

    Беккі Зербе, була одружена з Біллом 29 років.

    Автор: Becky Zerbe
    Переклад і адаптація: наш сайт

    Дивіться також:
    10 речей, яких мене навчили щасливі відносини
    Я так довго шукала тебе серед натовпу...
    Казка про непотрібної жертві