• Категорія запису:Без категорії

— Ви ніколи не спостерігали за людьми, у яких зовсім немає почуття гумору? Я завжди відчував до них нездоровий інтерес, більше того — колекціонував.

Одним з видатних «екземплярів» моїй колекції була Сарра, адміністратор нашого Театру ляльок. Мила, добра, славна жінка, але жартів не розуміла рішуче. Всі ми її, звичайно, розігрували, а я — більше інших. Вона, правда, не ображалася, а тільки обіцяла: «Зяма, тобі це боком вийде!»
І вийшло.

Як-то Театр ляльок гастролював у невеликому російському місті. Йшло розселення артистів.

Я швидко облаштувався в своєму номері, скучив на самоті і відправився в фойє на пошуки пригод. Спускаюся по сходах і бачу: стоїть наша пишна Сарра, засунувши голову у віконце адміністратора, і веде напружену розмову. Розумію, що питання обговорюються надзвичайної важливості: кого з акторів перевести з тіньової сторони на сонячну і навпаки; кого перемістити з двомісного номера у тримісний, а кому «за штатом» покладаються окремі хороми…

Вигляд ззаду відкривається просто розкішний.

Ідея у мене ще не дозріла, але імпульс вже з\’явився — і я лину по сходах вниз.

А коли досягаю мети (Сари), матеріалізується й ідея. Я хапаю нашого адміністратора за найвидатніше місце, мну його все і при цьому ще й трясу… Клас?

Сарра в обуренні обертається і… виявляється не Сарою!

Чи міг я уявити, що є на світі ще одна жінка з формами такого масштабу?! Я гарячково міркую, що ідеальний вихід із ситуації, в якій я опинився, — померти на місці. І дійсно, зі мною починає відбуватися щось подібне: серце завмирає, кров перестає текти по жилах; я з голови до ніг покриваюся холодним липким потом…

Тут добра незнайомка починає мене реанімувати. Вона хапає мене за комір, не даючи впасти на підлогу; б\’є по щоці долонею й примовляє:
«Ну-ну, буває, не вмирайте… Ну, пусечка, живіть, я вас прошу! З ким не трапляється — помилилися жопою!»

Я вижив…

Виявилося, вона — доктор хімічних наук, професор, велика розумниця. Ми з нею продружили всі два тижні, на які нас звела в цьому готелі моя проклята пристрасть до розіграшів…

Джерело: peoples.ru
Ілюстрація: Jeanne Lorioz

Читайте також:
Жванецький про розумних людей